Зачем ты плачешь обречённо,
В пыли проглоченных обид?
Весь путь твой, болью ослеплённый,
Надеждой Господа излит.
Так много времени нам нужно,
Чтобы понять чего хотим.
Готов ли ты встречать радушно,
Всё то, что в глубине таим?
В мечтах так просто очутиться,
На едине с самим собой.
Со всеми страхами проститься.
И осознать, что ты-живой.
Затем, благую мысль рождая,
Уйти от жизненных заноз.
В потоке счастья пребывая,
Мучительный решишь вопрос.
Прочитано 10282 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
